Таїнство - тайна

\

Основні штрихи проблематики терміногрупи таїнство / тайна; святі таїнства / святі тайни; таїнственний / сакраментальний; сакрамент, сакраменталії коротко, але змістовно представлені в студії о. Петра Ґаладзи у віснику ІБТП Єдиними устами, до якої і звертаємо зацікавлених¹. Тут підсумуємо його думку і додамо кілька нюансів. \ У грецькій богословській традиції слово μυστήριον вживається: \ 1. у сфері тріядологічній - таїнством (гр. μυστήριον) є Пресвята Тройця, яка відкривається, щоб приєднати нас, людей, до свого божественного життя; 2. у сфері сотеріологічній - таїнствами (μυστήρια) є об'явлені правди про Бога і найважливіші етапи, у яких Син Божий об'явив і здійснив Божий задум спасіння: таїнство воплочення, таїнство смерти й воскресіння; 3. у сфері літургійній - таїнствами (μυστήρια) є і найважливіші моменти життя Церкви, в яких Христос для своєї спільноти і для поодиноких її членів далі об'являє й здійснює цей задум: таїнство Різдва, таїнство Євхаристії. \ У латинській святоотцівській традиції для тріядологічної й сотеріологічної сфери найчастіше вживали mysterium, а для літургійної - sacramentum. Це розрізнення в латинській традиції мало наслідком, насамперед у добу схоластики, певне відмежування sacramentum від mysterium, причому друге стосувалось категорій священної істини чи події священної історії, а перше - священнодії чи священних предметів: Sanctissimum Sacramentum у найвищому значенні слова - це освячені євхаристійні дари Тіла і Крови Христової. Як похідне від sacramentum витворилося поняття sacramentalia - різні церковні благословення й освячення, а також благословенні й освячені предмети (свячена вода і т. п.). \ У церковнослов'янській мові відповідниками до грецького μυστήριον у всіх трьох значеннях вживали два терміни: таинство і таина. У тріядологічному й сотеріологічному значенні обидва терміни вживались як синоніми, а для літургійної сфери переважно вживали таина. Таке вживання перейшло і до української мови. Коли ж була потреба передавати церковнослов'янською чи українською мовою схоластичне розрізнення між sacramentum і mysterium, термін тайна (переважно у словосполученні свята тайна) найчастіше вживали до латинського sacramentum, хоч вживався також і в тріядологічному й сотеріологічному значенні. Така практика була в передвоєнній УГКЦ. Транслітерація латинського sacramentum сакрамент, яку, наприклад, уживав Петро Могила, не прижилась у ширшому вжитку. \ Нині спостерігаємо і в православних, і в католиків протилежну ситуацію: на означення літургійних дійств найчастіше вживають таїнство, хоч воно може мати й ширше значення, а тайна вживають радше для тріядологічних і сотеріологічних значень. Перевага варіянта таїнство в літургійному секторі, мабуть, у тому, що він точніше віддає сенс події і її динамізм, ніж статичний термін тайна. До того ж, тайна криє в собі небажану асоціяцію з поняттями «таїти, притаювати», що діяметрально протилежне до християнського богословського поняття μυστήριον-таїнства у всіх його значеннях, головний наголос якого на тому, що це таїнство не лишилось приховане й невідоме, а було нам об'явлене й дароване Христом. Де Хоменко вживає тайна («вам дано знати тайни Небесного Царства» (Мт. 13:11), Огієнко перекладає таємниця. Ця небажана асоціяція відсутня, наприклад, у терміні таїна, який віднедавна упроваджується як синонім тайни; він добре передає все позитивне навантаження тайни без натяку на якесь «притаювання». \ Нині латинські богослови під впливом загальної тенденції до повернення до патристичних традицій уживають sacramentum ширше, не лише щодо схоластичних «семи святих таїнств»: наприклад, sacramentum зустрічі Бога й людини є Христос; sacramentum є Церква і всякі церковні реалії, які є середниками Божої присутности й дії серед людей; християнин має бути для ближнього sacramentum Христової присутности. І хоч у латинській сфері sacramentum не злилося з mysterium у тріядологічному й сотеріологічному значенні, розширення sacramentum у напрямку mysterium розвіює надмірну предметизацію схоластичної сакраментології. \ Перекладаючи твори латинських авторів чи передаючи ці поняття українською мовою, заради уникнення двозначности потрібно строго дотримуватися того, що відповідником sacramentum є таїнство, а відповідником mysterium - тайна (таїна)². \ Інакша ситуація з термінами сакраментальний, сакраментальність: їх загальне значення як похідних від sacramentum стосується семи святих таїнств, але вони наголошують на матеріяльній дійсності, що стає середником Божої присутности й дії³. Тому в цих термінах відчутно інакший наголос, ніж у термінах таїнственний і таїнственність, які обслуговують не тільки літургійну сферу, а й тріядологічну й сотеріологічну. Іншими словами, все, що сакраментальне, таїнственне, а в таїнственному не завжди можна пізнати, що йдеться саме про сакраментальне. \ Термін сакраментальний вказує на аспекти й характеристики матеріяльного світу, який має здатність бути середником Божої присутности й дії: сакраментальною є та видима дійсність, яка скеровує нас до невидимої Божої присутности й дії. Термін таїнственний вказує на аспекти й характеристики Божої присутности й дії, які являються нам і через матеріяльні середники, і без них: таїнственною є невидима дійсність, яка діє через видиму. \ Тому коли західний автор говорить про «Христову сакраментальну присутність у світі», не можна перекласти це як просто «таїнственну присутність» без того, щоб не втратити специфічности думки автора. У цих випадках слід ужити запозичену форму сакраментальний, бо не завжди навіть перифраза «у святих таїнствах» відповідає західному сакраментальний. \ Рекомендація ІБТП \ У тріядологічному й сотеріологічному секторах уживаємо терміни таїнство або тайна (таїна): \ * таїнство / тайна Пресвятої Тройці * таїнство / тайна Божого життя * таїнство / тайна воплочення * таїнство / тайна спасіння * таїнство / тайна смерти й воскресення * таїнство / тайна нашого сопричастя зі Святою Тройцею. \ У літургійному секторі вживаємо тільки термін таїнство: таїнство Різдва, таїнство Пасхи, таїнство хрещення, таїнство Євхаристії, сім святих таїнств, таїнство монашого постригу й інші⁴. \ При перекладі термінові sacramentum відповідає термін таїнство; а термінові mysterium - термін тайна (таїна). \ Словосполучення Тайна вечеря треба залишити незмінним. \ Містерія може винятково вживатись як синонім таїнства, і то тільки в значенні «спасенних подій життя Христового»: містерія Різдва, містерія Пасхи. \ Таїнственний, таїнственність вживається, як і термін таїнство, у всіх трьох сферах, однак деколи терміни сакраментальний, сакраментальність потрібні для однозначного означення літургійних реалій. \ Сакраментологія (і похідні) є терміном, який позначає вузьке поняття «наука про святі таїнства». \ Таємниця (таємничість), оскільки має небажану асоціяцію з чимось притаєним, не надається для означення богословського терміна μυστήριον. \ Українській літургіці краще обійтися без запозичення терміна сакраменталії, а просто говорити про благословення і освячення. \ ¹ о. П. Ґаладза. Таїнство, тайна, сакрамент // Єдиними устами 2 (1998) 34-36. \ ² Напр., «Літургійна катехиза намагається вводити в таїну Христа (вона і є „містагогією”, тобто „введенням у таїну”), йдучи від видимого до невидимого, від знаку до його суті, від „святих таїнств” до „таїн”», Катехизм Католицької Церкви, 2002, 1075. \ ³ Напр., «Даючи Святого Духа апостолам, воскреслий Христос дає їм свою владу освячування: вони самі стають сакраментальними знаками Христа», Катехизм Католицької Церкви, 1087. \ ⁴ Хоч від XII ст. на Заході (і дещо пізніше на Сході) утвердилось вчення про (тільки) «сім святих таїнств», нині наново відкривається позитивний сенс святоотцівського ширшого розуміння таїнства, навіть у літургійному секторі.